Возлюблені у Господі дорогі брати і сестри! Вітаю вас з початком Великого Посту!

Премудрий Соломон говорить у своїй книзі: «Усьому свій час...час плакати, і час сміятися; час нарікати, і час танцювати» (Еккл.3; 1-5). Піснеспіви Великого посту, якими все більше наповнюється наше щоденне богослужіння свідчать про те, що прийшов час плакати і нарікати. Поетичні рядки священних піснеспівів, в алегоричній формі, відкривають причину для цього плачу - дітей Сіону полонив Вавилон. У цьому полоні люди вже давно, багато хто звик і, що найгірше, щиро вважають Вавилон своєю батьківщиною. Дні Великого посту закликають нагадати кожному християнинові про його справжнью батьківщину, вказати шлях туди і підтримати в нелегкому простуванні цим шляхом. Шлях блудного сина в отчий дім завжди звивистий, усіяний камінням і помилковими стежками, звернувши на яку неможливо досягти мети. Про одну з таких небезпек, яка підстерігає кожного християнина, Церква попереджає ще до подвигу посту: «От брашен постящися душе моя и страстей не очистившися, всуе радуешися неядением…...» (Стихира 1-ша на стиховні в середу вранці сирної седмиці).

Піст благоугодний і приємний Богу повинен розумно поєднувати тілесне утримання від скоромної їжі з духовним утриманням від пороків і пристрастей. Сутність посту - саме в цій боротьбі за визволення своєї душі від поневолення її злом.

Богослужіння Великого посту постають для душі кожної людини щедрою богословською трапезою, багатою на досвід великих подвижників, на досвід їх падінь і повстань в послідуванні Христу. Приклад їх подвигу та протистояння гріху покликаний зміцнити всіх нас. Згадуючи цей досвід Церква бажає показати кожному християнинові, що він не самотній у своєму тяжкому, а іноді навіть непосильному шляху в Отчий дім.

Вступаючи в подвиг прийдешнього Великого Посту у всіх вас прошу вибачення і всім вам бажаю з користю провести дні святої Чотиридесятниці і гідно підготуватися до Світлого Христового Воскресіння.

Настоятель храму протоієрей Ярослав Шовкеник